"Планування складної соціальної системи - це дуже важка справа. Я розповім Вам одну історію. Року 1989, коли впав Берлінський м...

Планування складної системи. Чи хтось мусить її контролювати?

       "Планування складної соціальної системи - це дуже важка справа. Я розповім Вам одну історію. Року 1989, коли впав Берлінський мур, одному лондонському містобудівнику зателефонував його колега з Москви і сказав: - "Привіт, це Владімір. Скажи, будь ласка, хто відповідає за поставку хліба в Лондоні?"
       А лондонський містобудівник відповідає йому: -"Що ти маєш на увазі - хто відповідає за поставку? Та ніхто не відповідає". -"Та ні, хтось та й мусить відповідати. Це ж страшенно складна система. Хтось мусить її контролювати".
       -"Та ні! Ніхто за це не відповідає. Ну це ж - я ніколи навіть не думав про таке - це ж організовується саме по собі".
       Організовується сама по собі. Ось приклад складної соціальної системи, що здатна самоорганізуватися. І це чудовий приклад. Коли Ви намагаєтесь розв'язати дійсно складні соціальні проблеми, то найкраще увесь час створювати заохочення. Ви не плануєте деталей, люди самі зрозуміють, що робити, і як пристосуватися до нової системи."
       Вище цитата із лекції TED Йонаса Еліассона, який розповідає, як можна позбутися заторів, делікатно підштовхнувши кілька відсотків водіїв до рішення не виїжджати на головні дороги міста.Під час перегляду не забуваємо у правому кутку плеєра встановити переклад українською мовою.

       "Мої коментарі до лекції читати далі..."
       P.S. На мою думку вище наведений матеріал на прикладі рішення однієї проблеми транспортної системи міста підтверджує високу ефективність підходів до розвитку систем на основі природних процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Розуміння процесів самоорганізації дозволяє змінити шкідливі та невірні догми, що склалися при здійсненні управління залізничним транспортом. Системи з централізованим плануванням є неефективними. Цей факт підтверджується багаторічним досвідом функціювання залізниць України. У держави немає коштів для поновлення парку вагонів. Управління існуючими залишками здійснюється неефективно. Змінимо підхід, створимо умови для можливості використання вагонів без втручання держави. Це надасть можливість компаніям - власникам вагонів самостійно визначати їх напрямок використання та змінювати вагонну складову за рахунок чого стає можливим вести бізнес та відповідно заробляти кошти для поновлення парку вагонів без участі держави. Приклад ефективності такого підходу - весь світ, і в тому числі наш заклятий східний сусід.
       Ми придумали план формування поїздів (ПФП), розрахунок якого за навчальними посібниками ведемо на основі різних методів оптимізації з використанням комп'ютерів. В реальному житті на всю мережу прорахувати ПФП неможливо, а тому зміни проводяться на основі аналізу та пропозицій залізниць в режимі експертних рішень. Як наслідок, багато неправильних рішень та помилок. Якщо задача має таку велику складність - навіщо її централізовано вирішувати? Відміняємо тариф за найкоротшими відстанями, встановлюємо плату за проїзд через дільниці відповідно до їх завантаження та технічного оснащення, встановлюємо на перевантажених дільницях додаткову плату за прикладом Йонаса Еліассона, публікуємо інформацію та пропонуємо самим перевізникам вибрати та купити маршрути руху їх поїзних формувань. Кожен перевізник за своїми критеріями та можливостями визначиться з маршрутом, що дозволить перерозподілити потоки на основі самоорганізації. Практичні результати залізниць Німеччини підтверджують ефективність такого підходу.
       Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Застосування такого підходу можливий лише після зміни радянської свідомості.
       Отже, для того щоб вижити слід починати революцію свідомості.


       Читати додатково:
       Сервісні технології візуалізації мап руху поїздів стають важливою необхідністю для залізничних компаній в усьому світі
       Постіндустріальна економіка та вантажні перевезення на залізницях Японії

1 коментар:

  1. Нагадує "маршруточників" в містах.
    Результат на жаль не є позитивним.
    Тут на мою думку треба враховувати ще і "історичні та культурні традиції суспільства".

    ВідповістиВидалити