Система диспетчерських центрів управління рухом поїздів на залізницях Німеччини
На даний час лунає досить багато заяв щодо реорганізації системи диспетчерського управління на українських залізницях, а тому досвід інших залізниць світу для нас є досить цікавим і повчальним. Отже, пропоную до Вашої уваги невелику розповідь про організацію системи диспетчерських центрів в Німеччині.
Залізнична мережа Німеччини, що управляється компанією DB Netz AG, поділена на сім регіональних областей. Кожна з цих регіональних підмереж управляється операційним центром (нім., Betriebszentrale), коротко називається BZ. Як і в багатьох країнах світу, у Німеччині система диспетчерських центрів має ієрархічну структуру. За таким принципом на мережевому (національному) рівні сім регіональних BZ підпорядковуються Центру управління мережею (нім., Netzleitzentrale або NLZ), що розташований у Франкфурті-на-Майні.
Завдання семи операційних центрів полягає в тому, щоб виконувати диспетчеризацію руху поїздів у відповідній підмережі DB Netz AG з єдиного центру та об'єднати виконання та контроль низки операцій на регіональному рівні. На приклад, Операційний центр (BZ) є також контактним пунктом для центрів управління компаній-перевізників (англ., RU) коли вони потребують інформації щодо купівлі маршрутів для свої поїзних формувань, які проходять через зону контролю відповідного регіону.
В основі створення BZ є централізація диспетчеризації з впровадженням диспетчерської централізації (ДЦ) для всіх об’єктів управління мережею (лінії, вузли, станції). Багато уваги приділяється централізації на основі автоматизації контролю технічної справності всіх пристроїв СЦБ у відповідній регіональній зоні. Отже, як у французьких колег, залізничники Німеччини поступово переходять до дворівневої системи диспетчерського управління, роблячи ставку на сучасні системи диспетчерської централізації, які передбачають віддалене управління стрілками і сигналами в усьому регіоні відповідальності BZ.
В своїй роботі Центр управління мережею бере на себе відповідальність за усіма завданнями, що пов’язані з плануванням і координацією руху всіх поїздів на мережі DB Netz AG.Фото будівлі Центру управління мережею та BZ у Франкфурті-на-Майні наведено нижче. Джерело wiki
Нижче наведено фото робочих місць диспетчерського персоналу в будівлі Netzleitzentrale
На додаток до операційного центру в Франкфурті-на-Майні (RB Mitte), розташовано операційний центр у Мюнхені, який відповідає за диспетчерський район (RB) Південь, приблизно рівний державним кордонам Баварії, п'ять інших операційних центрів розташовані в Ганновері (RB Nord), Дуйсбурзі (RB West), Карлсруе (RB Südwest), Берліні (RB East) та Лейпциг (RB Südost). Залізнична мапа з розташування семи Операційних центрів та Центру управління мережею наведена нижче. Слід зазначити, що Центр управління мережею та Операційний центр у Франкфурті-на-Майні розміщені в одній будівлі.
Цікавою є історія створення такої системи диспетчерського управління. Спочатку диспетчерський апарат здійснював управління за класичним принципом – диспетчерам підпорядковувались лінії або вузли, на яких працювали чергові по станції, які безпосередньо через пульти готували маршрути на станціях та здійснювали управління їх роботою в частині руху поїздів. Диспетчери розміщувались у операційних відділах (нім., Betriebsleitungen), можна сказати в перших німецьких прообразах ДЦУ.
Станом на кінець 90-х років на залізницях Німеччини функціонувало загалом 15 регіональних операційних відділів (нім., Betriebsleitungen), що розміщувались у так званих – рейхсбандирекціях (нім., Reichsbahndirektion, RBD). RBD були регіональними адміністративними одиницями в ієрархії державного адміністрування залізницею та мали президента, який був членом Міністерства транспорту. Можна сказати, що залізничні дирекції у Німеччині за всіма своїми функціями утворювали десь подібну структуру до наших територіально-галузевих підприємств - залізниць, що функціонували до 2015 року. Щоб показати всю складність перетворень, можна додати що до 31 грудня 1993 року на території залізничної мережі Німеччини функціонувало дві вертикально інтегровані монополії, які представляли собою майже розділені мережі – це Deutsche Reichsbahn (DR) – радянська зона та Deutsche Bundesbahn (DB) – зона союзників. У 1994 році вони були об’єднані у групу Deutsche Bahn AG (DB AG).
Можна зазначити, що навіть у 1997 році управлінням на мережевому рівні займались два диспетчерських апарати Betriebsleitungen у містах Майнц (DB) та Берлін (DR).
Наприкінці 1997 року Deutsche Bahn створила консорціум BZ 2000, що складався з таких компаній Alcatel SEL, Vosslog та Siemens для будівництва семи операційних центрів та диспетчерського центру для S-Bahn Берлін.
Через два роки був введений в експлуатацію Центр управління мережею з BZ у Франкфурті-на-Майні. Послідовно здійснювалось переведення управління зі станцій до операційного центру. Паралельно у 1999 році були введені в експлуатацію BZ у Лейпцигу, Ганновері, Дуйсбурзі.
Фото будівлі операційного центру у Ганновері наведено нижче. Джерело wiki.
Вже у 2001 було створено BZ у Мюнхені (фото нижче).
Вид всередині приміщення представлений на фото нижче
Для реалізації автоматизації диспетчеризації у мережі диспетчерських центрів було розроблено масштабне програмне забезпечення, що вводилось у кілька етапів під назвою Gesamtsystem BZ 2000. Автоматизація підтримує усі функції диспетчеризації, починаючи з переведення стрілок та відкриття сигналів, до контролю координат руху поїзда, автоматичного ведення виконаного графіку руху поїздів з ув’язкою з автоматизованою системою розробки нормативного графіку руху, тощо.
Досить цікавим є негативний досвід у Deutsche Bahn щодо продажу своєї телекомунікаційної мережі під загальною назвою BASA (нім., Bahnselbstanschlussanlage) в одному з етапів реструктуризації у 1997 році. Мережа BASA є одним із найважливіших елементів обробки та передачі даних для системи операційних центрів. Оплата за передачу сигналів у мережі BASA при дистанційному управлінні рухом поїздів через BZ стала перевищувати витрати, за випадком здійснення диспетчеризації на станціях за класичним варіантом. Враховуючи дану ситуацію, у 2002 році Deutsche Bahn AG викупив мережу у приватних власників і почав нею управляти в межах холдингу, з 2015 року в межах дочірньої компанії DB Systel GmbH - це постачальник інформаційних та телекомунікаційних послуг у Deutsche Bahn (дану компанію можна уявити, об’єднавши наші ІВЦ та ПКТБ АСУ в єдине ціле).
Що стосується висновків, впроваджуючи дворівневу систему диспетчерського управління на основі регіональних операційних центрів, DB Netz AG сподівається зменшити витрати на операційну діяльність, однак деякі фахівці у Німеччині вважають це суперечливим. Як вже неодноразово зазначалось в попередніх аналізах сучасних систем диспетчеризації, концентрація управління, окрім значної економії на кількості персоналу, вимагає великих капіталовкладень, крім того, підтримка автоматизованих систем також коштує грошей.До переваг слід віднести підвищення швидкості прийняття рішень.
Відсутність лінійного рівня призводить до більшої тривалості затримок у випадках збоїв при русі поїздів. Якщо на залізницях Франції надійність технічних систем вища з причини відсутності нічної експлуатації мережі, то у Німеччині збої виникають частіше, бо на мережі у багатьох випадках присутній цілодобовий рух із значним вантажним поїздопотоком. Слід зазначити, на залізничних лініях, де є відсутнім або відбувається значне падіння інтенсивності руху поїздів у нічний час, без проблем можна зменшити значні витрати на персонал.
Згідно вище написаного, можна чітко виділити головний тренд удосконалення диспетчерського управління на залізницях світу - це зменшення рівнів управління та повна автоматизація диспетчеризації.
Читати додатково:
Система диспетчерських центрів управління рухом поїздів на залізницях Франції
Диспетчеризація наживо. Хвилина у Centre Operationnel Escale, Франція
Досвід дублювання системи диспетчеризації на залізницях Японії
Замовити книгу "Залізничні системи з вертикальним розділенням. Європейська модель" тут
В СССР было всё намного лучше!
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиЦікаво, але тільки для Українських залізниць з невеликим вагонообігом або значною кількістю транзитного вагонопотоку.
ВідповістиВидалити